Керівником наукової школи на теперішній час є доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, «Видатний діяч НТУУ «КПІ»» Туз Юліан Михайлович.
Туз Юліан Михайлович (р.н. 1934) – визнаний в Україні і за кордоном вчений в галузі вимірювальної техніки, автоматизації наукових досліджень, методів підвищення точності вимірювальних приладів і систем. Завідувач кафедри автоматизації експериментальних досліджень (1978) та однойменного науково-дослідного інституту (1994). Декан факультету електроприладобудування та обчислювальної техніки (1975-1984). Туз Ю. М. підготував 33 кандидата та 3 доктора технічних наук. Має понад 100 винаходів та патентів, в тому числі Великої Британії, Німеччини, Швеції, Угорщини. Опублікував понад 400 наукових праць, в тому числі 15 монографій та навчальних посібників, серед яких «Структурные методы повышения точности измерительных устройств», «Организация и планирование измерительного эксперимента», «Автоматизация проектирования измерительных устройств».
Наукова школа «Методи підвищення точності вимірювальних пристроїв» створена у 70-х роках минулого століття на факультеті автоматики і приладобудування НТУУ «Київський політехнічний інститут». Засновниками школи є д.т.н., проф., член-кореспондент НАНУ Нестеренко Анатолій Дмитрович та проф., д.т.н. Орнатський Петро Павлович, Заслужений діяч науки і техніки, Лауреат Державної премії України.
Нестеренко Анатолій Дмитрович (1899-1975) – відомий радянський і український вчений, започаткував наукові дослідження в галузі електровимірювальної техніки в Київському політехнічному інституті (КПІ). За його участю в експериментальних майстернях КПІ на початку 30-х років минулого століття були виготовлені перші електровимірювальні прилади. В листопаді 1945 р. в КПІ було організовано кафедру електроприладобудування (у подальшому кафедра інформаційно-вимірювальної техніки), яку очолив А. Д. Нестеренко. Під його керівництвом було захищено 6 кандидатських і одна докторська дисертація. В 1954 р. була видана відома на свій час монографія «Основы расчета электроизмерительных схем уравновешивания» (40 п.л.) і разом з Орнатським П. П. перше видання підручника «Детали и узлы приборов».
Орнатський Петро Павлович (1917-1990) – радянський і український фахівець з метрології та вимірювальної техніки, доктор технічних наук (1967). Завідувач кафедри інформаційно-вимірювальної техніки НТУУ «КПІ» (1956-1984), опублікував понад 300 робіт в тому числі широко відомі підручники «Детали и узлы приборов», «Автоматические измерения и приборы», «Теоретические основы информационно-измерительной техники», які багато разів перевидавались, в тому числі за кордоном. Підготував понад 50 кандидатів і 6 докторів технічних наук.
Розвиток наукової школи дав підґрунтя для створення наукової освітньої спеціалізації «Автоматизація наукових досліджень та комплексних випробувань нової техніки», яка з 1978 року була заснована в Києві, Москві, Ленінграді, Куйбишеві.
В цьому ж році в КПІ була створена кафедра автоматизації експериментальних досліджень, яку незмінно очолював професор Туз Ю. М. Пізніше назва спеціальності була трансформована в спеціальність «Інформаційно-вимірювальні системи» в рамках напряму 051001 «Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології», за яким в Україні випускали фахівців 23 кафедри. Головою Науково-методичної комісії напряму був професор Туз Ю. М. З 2016 року галузь знань, до якої належить наукова школа, – Автоматизація та приладобудування, спеціальність – Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка.
Школа має характер фундаментальних і прикладних досліджень. Діяльність наукового колективу школи розповсюджується на дослідження, розробку та впровадження вимірювальних приладів і автоматизованих систем наукових досліджень та контролю і випробувань на основі структурно-алгоритмічних методів підвищення точності.
Основні наукові напрямки школи:
- методи та засоби підвищення точності вимірювання напруги змінного струму;
- методи відтворення одиниці напруги змінного струму;
- метрологічне забезпечення систем та комплексів;
- методи та системи контролю і діагностики;
- стимуляція продуктивності нафтогазових свердловин;
- методи та програмне забезпечення в інформаційних технологіях;
- цифрова обробка сигналів;
- дослідження стабільності компонентів вимірювальної техніки;
- методи неруйнівного контролю.
За період існування школи підготовлено понад 100 кандидатів і 16 докторів технічних наук.
За період існування науковим колективом школи була створена теорія структурних методів підвищення точності, узагальнені досягнення в цьому напрямку, узагальнені існуючі та створені нові алгоритми корекції похибок, досліджена ефективність корекції систематичних і випадкових похибок. На цій основі створені та впроваджені практично всі широкосмугові високоточні, чутливі вольтметри змінного струму, починаючи від В3-20 та закінчуючи В3-59 та ВК3-66, що випускались в Києві, Таллінні, Омську, Житомирі великими партіями. Найбільшим досягненням є створення еталону напруги змінного струму від 0,1 В до 1000 В діапазоні частот від 10 Гц до 30 МГц (ВВЕТУ 08-07-01-09), який перевищує за діапазоном частот і рівнів еталони провідних країн. Створені технологічні системи контролю.
Популярність наукової школи на міжнародному рівні визначається встановленням творчих зв’язків з Фізико-технічною службою Німеччини (РТВ), Національним Інститутом Стандартів і технологій США (NIST), провідними Університетами Німеччини, Італії, Польщі, Канади, Національним Центром «Інститут метрології» України, інститутами НАНУ. За наслідками розробки військового еталона напруги змінного струму Міністерство оборони України видало свідоцтво про те, що НТУУ «КПІ» є розробником продукції для потреб Збройних Сил України.
Міжнародним визнанням наукової школи є виграш конкурсу в рамках проектів УНТЦ, замовлення від зарубіжних партнерів з Китаю, Литви, Німеччини, Росії, запрошення для читання лекцій та презентації наукових робіт в Німеччині, Італії, Франції, США, Канаді, Болгарії, Польщі, Китаї, Росії та на Кубі.
На сьогодні за напрямом наукової школи на кафедрі АЕД працює 3 професори, д.т.н., 5 доцентів, к.т.н., 1 ст.викл., 1 асистент та інженери кафедри.
Відомими представниками наукової школи різних поколінь є:
- старшого покоління: д.т.н., проф. Туз Ю. М., д.т.н., проф. Володарський Є. Т., д.т.н., проф. Губар В. І., д.т.н., проф. Літвіх В. В., д.т.н., проф. Ціделко В. Д, д.т.н., проф. Маєвський С. М.;
- середнього покоління: д.т.н., проф. Шевченко К. Л., к.т.н., доц. Самарцев Ю. М., к.т.н., доц. Шумков Ю. С., к.т.н., доц. Добролюбова М. В., к.т.н. Красковський О.П., к.т.н., доц. Богомазов С. А.
- молодшого покоління: к.т.н., доц. Шантир Д. С., к.т.н., ст. викл. Шантир А. С., ас. Козир О. В.
- працівники інших установ: Шкабара М. С. (СРСР, міністр ПСАСУ), Волгін Л. І. (Росія), Хуан Ледон Діас (Куба), Бойчев Жечко Бойчев (Болгарія), Єгерь Г. (Німеччина), А. Оленські (Польща), Кондрашов С. І., Ковпак Б. Д., Бурбела М. Й., Кучерук В. Ю. (Україна).