Переглядів: 1291

Лабораторії кафедри

Наукові та експериментальні дослідження проводяться у 10 лабораторіях кафедри, які спеціалізовані за напрямками досліджень і використовуються паралельно як учбові аудиторії, в яких проводяться лабораторні роботи зі студентами.Таке поєднання функціонального призначення приміщень та обладнання дозволяє залучати студентів та аспірантів до виконання наукових досліджень і створення новітніх зразків засобів вимірювальної техніки та систем, що їх поєднують. Це також дозволяє знайомлювати студентів та аспірантів із сучасними методиками дослідження та апаратурою для реалізації технологій інформаційно-вимірювальної техніки та метрології. Крім того, значно скорочується час впровадження нових розробок кафедри у навчальний процес через оновлення тематики лабораторних та практичних занять.

Тісне спілкування дослідників зі студентами сприяє виявленню талановитої молоді і формуванню майбутнього контингенту у циклі підготовки магістрів та докторів філософії.

Робочі місця в учбових лабораторіях, створені за участю фірм:

Motorola

  • HC11/12 microcontrollers (12 робочих місць)
  • PowerPC microcontrollers (12 робочих місць)
  • 68000 microcontrollers (6 робочих місць)
  • DSP 56000 microcontrollers (8 робочих місць)

National Instruments

LabView (10 робочих місць): ознайомлення з LabView; розробка віртуальних приладів в середовищі LabView; розробка інформаційно-вимірювальних систем на основі віртуальних приладів; дослідження метрологічних характеристик інформаційно-вимірювальних систем.

Infopulse

ARM7 + Embedded Internet DM9000 (10 робочих місць)

Texas Instruments

TMS320C67 13 DSP Starter Kit (10 робочих місць)

Лабораторія  призначена для проведення навчального процесу і наукових досліджень по створенню сучасних комп’ютеризованих газоаналізаторів, комплексів для інструментального моніторингу  забруднення атмосферного повітря.

Інструментальні методи аналізу забруднення атмосфери

В Україні НВО  («Украналіт»)  і кафедрою ІВТ (раніше НАЕПС) освоєні найсучасніші методи газового аналізу. На їхній основі створено серію автоматичних газоаналізаторів, які дозволяють здійснювати безперервний інструментальний контроль вмісту різних забрудників в аналізованих газових сумішах Інструментальні вимірювання все частіше витісняють традиційні хімічні методи аналізу.

Інфрачервоний абсорбційний метод (NDIR-метод) заснований на вимірюванні величини послаблення інтенсивності потоку інфрачервоного (ІЧ) випромінювання чи поглинання його  газовим компонентом при проходженні цього потоку крізь газову суміш, яка аналізується. Метод ІЧ-спектроскопії найбільш поширений для аналізу концентрацій  CO, CO2, SO2, NO, NO2, CH у складі багатокомпонентних газових сумішей.

lab1

Турбодиметричний метод аналізу основани на вимірюванні розсіяного світла твердими частинками. Застосовується при вимірюванні димності відпрацьованих газів дизельних двигунів.

lab2

Електрохімічний метод заснований на зміні електропровідності напівпровідникових сенсорів під дією газів. Даний метод використовується при еколого-технологічних вимірюваннях об’ємних концентрації О2, СО, NО, NO2 і SO2 у викидах димових газів і повітрі.

lab3

Гравіметричний метод – ґрунтується на накопиченої фільтруючим матеріалом  при відборі проб за умови ізокінетичності, методом зовнішньої чи внутрішньої фільтрації.

Метод використовується для вимірювання масової концентрації пилу.

lab4

Лабораторія оснащається саме приладами –газоаналізаторами , які реалізують вищезгадані методи газового аналізу, і дозволяють проводити комплексні дослідження складу і динаміки забруднення атмосфери.

Практичне застосування газоаналітичних приладів і системи екологічного моніторингу

В НДІ «Украналіт» разом з кафедрою ІВТ (раніше НАЕПС)  розроблена стаціонарна автоматична станція контролю забруднення атмосфери (АСКЗА яка призначена для здійснення безперервного довготривалого спостереження за станом атмосфери в населених пунктах та санітарно-захисних зонах промислових підприємств.

Станція АСКЗА являє собою складний інженерно-технічний комплекс і складається із системи життєзабезпечення, комплекса метеодатчиків, газоаналітичного обладнання і пристрою збору і обробки інформації (ПЗОІ).

Система життєзабезпечення включає в себе: павільйон із зовнішніми установками;  систему електропостачання і штучного освітлення; систему опалювання,  кондиціонування і вентиляції; систему забору і виведення повітря, що аналізується;  систему охоронної і пожежної сигналізації. Комплекс метеодатчиків включає в себе вимірювачі напрямку і швидкості вітру, температури, тиску,  атмосферного повітря.

ПЗОІ складається з центрального мікропроцесорного пристрою, пристроїв введення сигналів датчиків, апаратури передачі даних і виконує такі функції:

  • безперервно (з усередненням за 1 хв.) опитує газоаналізатори і метеодатчики і формує початкове інформаційне слово для зберігання в базі даних;
  • усереднює отриману інформацію за 20 хв. і зберігає її в енергонезалежній пам’яті;
  • здійснює прийом керуючої інформації і передачу даних по стандартним телефонним лініям зв’язку;
  • стежить за сигналами охоронної і пожежної сигналізації і передає повідомлення в диспетчерський пункт у разі перевищення температури в станції або у разі несанкціонованого відкриття вхідних дверей.

Основа станції –  газоаналітична система, яка складається з автоматичних газоаналізаторів з уніфікованими вихідними сигналами. Набір газоаналізаторів визначає конфігурацію аналітичної системи і залежить від переліку компонентів, які аналізуються.

Структурна схема АСКЗА, яка з’єднана міською телефонною лінією зв’язку з диспетчерським пунктом, показана на рисунку нижче.

lab5
Рис.1.  Структурна схема АСКЗА

Газоаналізатори, що входять в систему повинні забезпечувати чутливість на рівні частки гранично припустимих концентрацій (ГПК) компонента, що вимірюється,  забезпечувати вибіркове вимірювання на фоні компонентів, що не вимірюються, забезпечувати стабільність при роботі без обслуговування в автоматичному режимі протягом тривалого часу.

ГА виконані на базі спеціалізованого МПП ядром якого є однокристальний мікроконтролер.    Крім цього, надійність і безвідмовність роботи електронного модуля в цілому досягається за рахунок  застосування елементів з низьким споживанням,  і відповідно малонавантажених елементів,  великого “запасу міцності” елементів силової електроніки,  мінімізації числа роз‘ємів.

Максимально, наскільки це можливо, використано цифрові методи обробки сигналу з огляду на  їхню явну перевагу над аналоговими.  Там, де без аналогових схем не обійтися, застосована найсучасніша елементна база провідних світових виробників. Схемотехніка  проста, але ретельно продумана. Особливо варто підкреслити застосування АЦП інтегруючого типу (дельта-сигма) для перетворення сигналів, які повільно змінюються (температур), щоб забезпечити високу точність навіть в умовах сильних завад.

З наведених даних видно, що забезпечення широкого комплексу технічних і метрологічних характеристик нерозривно пов’язане з експлуатаційними характеристиками. До них відносяться: габарити, вага, споживана потужність, надійність, простота і зручність в експлуатації, ергономічні і естетичні показники і т.і. Велике значення сьогодні має вартість станції. Тому при створенні нових станцій основною задачею є пошук таких рішень, які дозволять отримати якісно нові експлуатаційні характеристики, знизити її вартість.

Розробка і застосування сучасних комп’ютеризованих засобів інструментального контролю ( газоаналізаторів, газоаналітичних систем і комлексів, екологічних постів) довкілля дозволяє поетапно вирішити проблему створення загальнодержавної автоматизованої системи обробки даних моніторингу природного середовища. Все це потребує об’єднаних зусиль фахівців різноманітних спеціальностей і підтримки суспільства і держави.

На кафедрі ІВТ (раніше наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи) створена та працює наукова лабораторія під керівництвом д.т.н., професора Защепкіної Н.М. (фото 1).

za
Фото 1 – Керівник лабораторії професор Защепкіна Н.М.

Лабораторія працює над проблемами захисту здоров’я людини від негативного впливу навколишнього середовища.
Проблема забруднення природного середовища гостро постала після того, як людство суттєво розширило кількість металів, стало виготовляти синтетичні волокна, пластмаси та інші речовини, що мають властивості, не тільки не відомі природі, але шкідливі для організмів біосфери. Ці речовини (кількість і різноманітність яких постійно зростає) після їх використання не надходять в природний кругообіг. Відходи виробничої діяльності все більше забруднюють літосферу, гідросферу та атмосферу Землі.
В останні роки відбувається сильне забруднення повітря, пов’язане з розширенням осередків промисловості, з механізацією, автоматизацією багатьох сфер нашого життя. Дія шкідливих речовин, що потрапляють в повітря, може посилюватися їх взаємними реакціями між собою, накопиченням, великою тривалістю їх знаходжень в повітрі, особливими метеоумовами та іншими факторами. У районах, де спостерігається висока щільність населення, скупчення заводів і фабрик, велика насиченість транспорту, забруднення повітря особливо зростає. У періоди, коли забруднення досягає високого рівня, багато людей скаржаться на головний біль, подразнення очей і носоглотки, нудоту і загальне погане самопочуття Присутність суспензії кислоти, головним чином сірчаної, корелює з почастішанням нападів астми, а з-за чадного газу виникають ослаблення розумової діяльності, сонливість і головний біль. З високими рівнями суспензій, що діють протягом тривалого часу, пов’язують респіраторні захворювання і рак легень. Однак всі ці фактори можуть різною мірою впливати на різні аспекти здоров’я. У деяких випадках забруднення повітря сягало настільки високих рівнів, що призводило до смертельних наслідків
Основна кількість текстильних матеріалів, які сьогодні випускаються промисловістю, використовується для виробництва одягу. Одяг необхідний людині для захисту тіла від несприятливих впливів зовнішнього середовища — низької та високої температури, надмірної радіації, вітру, дощу, снігу тощо. Крім цього тканина або трикотаж захищають шкіру, оберігають поверхню тіла людини від механічних і хімічних ушкоджень, пилу, бруду, мікроорганізмів, укусів комах і тварин. Саме текстильні матеріали і є тим захисним бар’єром між тілом людини та негативним впливом навколишнього середовища на її здоров’я. Тому прогнозуванням та контролем якості захисних виробів і займаються науковці, які працюють в лабораторії.
Лабораторія була створена в листопаді 2015 року, але вже за цей період наукові розробки дослідників були опубліковані у 7 наукових працях, серед яких 2 статті у фахових виданнях України, доповіді на двох міжнародних конференціях.
Сьогодні в лабораторії працюють 5 магістрів, які проводять дослідження з тем своїх магістерських дисертацій (фото2).

1
2
3
4
Фото 2 – Магістри: Мелконян А., Гречуха Ю., Недобойко С., Бурмистрова А., Ященко Я.

Проблема захисту людини від негативного впливу довкілля завжди буде актуальна, тому запрошуємо до роботи та співпраці всіх, кому не байдуже наше майбутнє.

Вітчизняна наукова школа перспективних інформаційно-вимірювальних технологій сформувалася в КПІ ім. Ігоря Сікорського в епоху конверсійної переорієнтації досліджень і розробок на потреби невійськових галузей народного господарства України, коли головними критеріями стають мінімізація як загальної суми витрат, так і зменшення аж до повної відсутності в календарних планах НДДКР витрат на дослідницькому етапі,  скорочення часу від початку роботи до її впровадження в наявну чи в перспективні технології.

Особливо це стосувалося потреб високотемпературних технологій, в яких існуючі засоби  вимірювання температур вже не забезпечували необхідної точності або взагалі не відповідали вимогам контроля технологічних процесів. Саме з вирішення під керівництвом професора Володимира Андрійовича Порєва прикладних пірометричних задач на Слов’янському арматурно-ізоляторному заводі (1989 р.), Львівському ізоляторному заводі (1990 р.), Бєлорєцькому заводі механічних інструментів (1992 р.) та на інших підприємствах групою дослідників (в складі якої були також студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського) і починається становлення вітчизняної школи телевізійної пірометрії, яка з часом виходить за межі чисто пірометричних задач і трансформується в наукову школу перспективних  інформаційно-вимірювальних технологій.

Отримані науковою школою д.т.н., проф. Порєва В.А. результати забезпечили створення на кафедрі наукових, екологічних та аналітичних приладів і систем першої і єдиної на сьогодні в Україні навчально-наукової лабораторії телевізійних інформаційно-вимірювальних систем з повним циклом інструментального забезпечення унікальних і високоточних вимірювань — від сучасних апаратно-програмних засобів вимірювання до належного метрологічного забезпечення (модель АЧТ, еталонні лампи СИ10-300). На базі лабораторії співробітники та аспіранти проводять наукові дослідження, а студенти виконують лабораторні роботи з навчальних дисциплін «Теоретичні основи інформаційно-вимірювальної  техніки» та «Телевізійні інформаційно-вимірювальні системи».

Співробітники лабораторії приймали участь у проекті «Розробка науково-технологічних основ одержання унікальних матеріалів в космосі та створення спеціалізованої технологічної апаратури» в рамках Національної космічної програми України «Міжнародна орбітальна станція-2», при виконанні якого в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України вперше отримані експериментальні результати щодо температурного поля на поверхні кристалу та була розроблена унікальна технологія зонної плавки в умовах мікрогравітації. (Патент на винахід №83148. Патон Б.Є., Порєв В.А. Асніс Ю.А. та ін.«Установка для електронно-променевої зонної плавки матеріалу в космосі в умовах мікрогравітації і космічного вакууму». 10.06.2008.

З 2010 р. під керівництвом проф. Порєва В.А. викладачі, аспіранти та студенти кафедри спільно з фахівцями НДІ прикладної електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського проводять наукові дослідження, спрямовані на створення методології застосування телевізійної інформаційно – вимірювальної техніки для контроля нових технологій створення прецизійних деталей приладів різноманітного призначення.

  • 2011 р. «Дослідження технологій з’єднання прецизійних деталей оптико-електронних приладів». Договір № 232/27-11, № Держреєстрації 0111U009610.
  • 2012 р. «Дослідження технологій з’єднання прецизійних деталей електронних приладів». Додаткова угода № 1 до договору № 232/27-11, № Держреєстрації  0112U006802.
  • 2014 р. «Розроблення способу телевізійного контролю якості інфрачервоних матеріалів електронної техніки та нанокристалічних матеріалів». Договір № 13/27-14, № Держреєстрації 0114U005067.
  • 2015 р. «Розробка методу контролю якості склокристалічних матеріалів з використанням телевізійної вимірювальної системи». Договір № 28/27-15 від 29.05. 2015 р. № Держреєстрації 0115U001576.

Під керівництвом проф. Порєва В.А. розроблені і захищені патентами інформаційно – вимірювальні засоби для експрес – контролю якості молока та м’ясопродуктів. Прилади прості і зручні в користуванні та забезпечують високу вірогідність контролю.

Експериментальний зразок приладу для експрес – контролю бактеріальної забрудненості молока представлений в Музеї КПІ ім. Ігоря Сікорського. Експериментальний зразок приладу для діагностики м’ясопродуктів використовується в лабораторному практикумі.

Фотовольтаїка – це наука яка вивчає технології фотоелектричного перетворення сонячного випромінювання на електричну енергію за допомогою сонячних панелей (батарей).

На кафедрі НАЕПС фотовольтаїку започатковано 2011 року в рамках виконання науково-дослідної роботи «Дослідження технологій з’єднання прецизійних деталей електронних приладів» (Договір №232/27-11, № державної реєстрації 0112U006802). Метою даної НДР було створення спеціальної клейової пасти на основі алмазного домішку для відведення зайвого тепла через тильну сторону сонячної батареї для запобігання поступового розвитку в ній деградаційного процесу, наслідком якого стає суттєве (на 10-30% ) зниження її коефіцієнту корисної дії (ККД). Ідея даної технології належить професору Маслову В.П., керівник роботи – професор Порєв В.А.

Експлуатаційні параметри сонячних елементів і батарей визначають за їх вольт-амперними характеристиками (ВАХ). За формою ВАХ можна визначити сонячний елемент із найвищим ККД.

 ВАХ чотирьох сонячних елементів із різним вмістом алмазного домішку у клейовій суміші: зразок 3 має найвищий ККД

ВАХ чотирьох сонячних елементів із різним вмістом алмазного домішку у клейовій суміші: зразок 3 має найвищий ККД

На першому етапі, 2011-13 рр.,  вимірювання ВАХ проводили в Інституті прикладної електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Крім ВАХ досліджували приховані дефекти сонячних елементів і батарей методом інфрачервоної термографії (ІЧТ) в лабораторії неінвазивної діагностики НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського» під орудою старшого наукового співробітника Дунаєвського В.І. Встановлено зв’язок між наявністю прихованих дефектів і формою ВАХ.

Термограми сонячних елементів: а) – зразок 1 має дефект і у нього похила ВАХ; б) – зразок 3 не має дефектів і його ВАХ максимально наближена до прямокутної форми

У 2013 році в лабораторії фотовольтаїки розроблені і впроваджені у науково-навчальний процес власні методи і засоби. Перш за все, телевізійний стенд активації і дослідження електролюмінісцентних дефектів (ЕЛД) в сонячних елементах і батареях (автори – Божко К.М. і Кушнір С.Х), а також динамічний метод вимірювання ВАХ на основі лінійної розгортки струму сонячної батареї (автор – Божко К.М.).

stend_dlja_doslidzhennja_eld_sonjachnyh_batarej

Стенд для дослідження ЕЛД сонячних батарей: 1- каскадне джерело живлення 1000 В; 2 – оптична лава; 3 – сонячна панель 30 Вт; 4 – монохромна камера NOVUS; 5 – штатив; 6- світло-ізолюючий екран; 7 – ПК із встановленою програмою OWLEYE; 8 – лінійний автотрансформатор (ЛАТР)

Освітлення батареї 140 Вт імітатором сонячного випромінювання.

Освітлення батареї 140 Вт імітатором сонячного випромінювання.

Лабораторія фотовольтаїки і цифрової електроніки є полігоном для створення і випробування нових та вдосконалення існуючих методів і засобів контролю дефектів сонячних батарей, а також вимірювання їх експлуатаційних параметрів, перш за все, ВАХ.

З 2013 року студентами всіх рівнів були підготовлені та захищені 22 дипломні роботи, дипломні проекти і магістерські дисертації, тематика яких має  безпосередній зв’язок  із лабораторією. Її керівник, Божко К.М., під орудою професора Порєва В.А. у 2016 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Вдосконалення методів та засобів контролю дефектів фотоелектричних сонячних батарей».

Перспективним дослідженням є  вдосконалення методу візуалізації дефектів провідників і напівпровідників в коронному розряді (асп. Сидоренко, керівник – проф. Порєв. В.А.).

Результати досліджень були оприлюднені у статтях в наукових виданнях (всього – 12 статей), отримано 3 патенти на корисну модель, виконано 5 НДР.

Дефекти сонячної кремнієвої пластини світяться у коронному розряді.

studenty_i_aspiranty_vymirjuvannja_vah_batarei

Студенти і аспіранти разом із викладачами демонструють вимірювання ВАХ батареї при сонячному освітленні

aspirant_pahaljuk_r-i-_v_laboratorii

Аспірант Пахалюк Р.І. в лабораторії

Студенти Скок  та Ісаченко готують стенд до роботи

Комп’ютер виконує дуже прості речі — бере число, додає його до іншого числа, порівнює результат із третім числом. Але це все відбувається зі швидкістю 1 000 000 операцій в секунду. А на швидкості 1 000 000 операцій в секунду результат вже здається чарами. Стів Джобс (Інтерв’ю журналу Playboy, 1985 рік)

Лабораторія комп’ютерних технологій на кафедрі наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем складається з 10 робочих місць, оснащених комп’ютерами на базі процесора Intel, об’єднаними в локальну обчислювальну мережу. Класична схема реалізації комп’ютерного класу передбачає наявність виділеного комп’ютера (сервера), також підключеного до локальної мережі цього класу.

ЛКТ

Перевагою такого підходу є висока універсальність створюваної інфраструктури. Завдяки використанню повноцінного персонального комп’ютера на кожному робочому місці досягається висока обчислювальна продуктивність всього комплексу в цілому. Дана обставина дозволяє використовувати різноманітні сценарії комп’ютерного навчання, застосовувати як мережеві, так і локальні навчальні програми і тренажери.

Окремо в лабораторії виділено 2 робочі місця для проведення лабораторних робіт із архітектури ЕОМ (збирання та розбирання ПК зі складових частин).

computer

В лабораторії комп’ютерних технологій проводяться практичні та лабораторні заняття із таких дисциплін:

  • Обчислювальна техніка та програмування;
  • Інтернет технології;
  • Комп’ютерна графіка;
  • Офісні комп’ютерні технології;
  • Комп’ютерне проектування;
  • Основи САПР;
  • Системи автоматизованого проектування у приладобудуванні;
  • Технології безпеки інформації.

В лабораторії вивчаються технології програмування на багатьох, найпопулярніших, мовах: Java, JavaScript, Python, C, C++,C#, Scratch. Також в лабораторії вас навчать користуватися інтернет технологіями HTML, CSS, PHP, XML.

Також проводиться навчання за такими офісними пакетами програм: OpenOffice, LibreOffice, MicrosoftOffice; Графічними пакетами: Adobe Illustrator, CorelDraw, Photoshop; Та системами автоматизованого проектування (САПР): AutoCAD, Компас-3D, AutoDesk Inventor.

У 2016 році кафедра наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем КПІ ім. Ігоря Сікорського  долучилась до пілотного проекту впровадження змішаного навчання в університетах України.

ЛАБОРАТОРІЯ ЕЛЕКТРОНІКИ

ЛАБОРАТОРІЯ ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ

ЛАБОРАТОРІЯ ІНФОРМАТИКИ

ЛАБОРАТОРІЯ СИСТЕМ ДІАГНОСТИКИ

Навчально-дослідницька лабораторія компанії National Instruments на кафедрі АЕД кпі ім. ігоря сікорського

Протягом тривалого часу компанія National Instruments, США (NI) підтримує і розвиває партнерські відносини з провідними промисловими підприємствами та вищими навчальними закладами всього світу. У ряді країн СНД продукція NI використовується як база не тільки для інженерних, а й навчальних проектів. В Україні ж продукція NI частіше використовується при розв’язанні інженерних завдань і мало задіяна в навчальному процесі.

В рамках своїх освітніх програм NI надала можливість організувати першу українську навчально-дослідницьку Лабораторію при кафедрі автоматизації експериментальних досліджень(АЕД) Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, основними напрямками якої є комп’ютерні системи збору та обробки даних, електроніка та інформаційно-вимірювальні системи.

На робочих місцях Лабораторії забезпечені об’єкти дослідження, вимірювальні канали, засоби обробки та інтерпретації результатів вимірювання і можливість управління процесом вимірювального експерименту.

Для реалізації робочих місць компанія NI надала наступні апаратне, програмне і методичне забезпечення:

  • комплект для збору даних DAQ;
  • комплект для роботи з інтерфейсом КОП (GPIB);
  • ОЕМ версія LabVIEW 8.2 на 20 робочих місць;
  • Multisim-лазерний диск c Multisim 10 і тригодинний навчальний курс;
  • Практичний курс “Основи передачі ВЧ сигналів”;
  • LabVIEW FPGA: Розробка додатків, навчальний курс.

Комплект для збору даних

ПЛАТА ІНТЕРФЕЙСНА NI PCI_6221, M SERIES DAQ (16 ANALOG INPUTS, 24 DIGITAL I/O, 2 ANALOG OUTPUTS)

Інтерфейсна плата призначена для вводу / виводу вимірювальних сигналів. Вона відноситься до сімейства NI- 6221 і монтується на шину PCI. Плата має 16 аналогових входів з вхідною розрядністю 16 біт. Частота оцифровки сигналів 250 кГц. Максимальний вхідний діапазон ±10В розбитий на 4 піддіапазони (± 10 В, ± 5 В, ± 1 В, ± 0,2 В). Підтримується також два аналогових виходи по 16 біт (833 кО / с) з вихідною розрядністю16 біт і 24 цифрових канали.

Плата підтримується операційними системами сімейства Windows і працює з програмним забезпеченням LabVIEW, C/C++, LabWindows/CVI, Measurement Studio, Visual Basic, NI Signal Express.

НАВЧАЛЬНИЙ ГЕНЕРАТОР СИГНАЛІВ DAQ SIGNAL ACCESSORY

Призначений для симуляції джерел вхідних аналогових сигналів і температурних датчиків, може працювати як генератор функцій (синус, меандр) в діапазоні від 100 Гц до 1 МГц з піддіапазонами 100Гц … 10 кГц, 1 кГц … 100 кГц, 13 кГц … 1МГц, обладнаний вбудованим генератором шуму. На корпусі генератора розташовані: 4 світлодіодних індікатори для цифрових тестів, 3,5 мм роз’єм для мікрофона і цифровий тригер. Не вимагає зовнішнього живлення.

Комплект для роботи с КОП (GPIB)

СИМУЛЯТОР ПРИЛАДУ NI INSTRUMENT SIMULATOR

Симулює пристрої з GPIB інтерфейсом (G-mode), пристрої з послідовним інтерфейсом (S-mode), виходи з цифрового осцилографа і мультиметра. Сумісний зі стандартами IEEE 488.1 і 488.2.

ІНТЕРФЕЙСНИЙ МОДУЛЬ GPIB-USB-HS

Являє собою класичний GPIB пристрій, що підключається до USB-роз’ємів комп’ютера і використовується для управління зовнішньою контрольно- вимірювальною апаратурою. Повністю сумісний зі стандартом IEEE 488,2. Може управляти 14 GPIB-приладами. Конфігурація Plug-and-play. Високошвидкісний USB 2.0. Пропускна здатність GPIB: 1.8MB/s для IEEE 488.1 та 7.2 MB/s для HS488. Не вимагає зовнішнього живлення. Підтримується операційними системами Windows і працює з програмним забезпеченням LabVIEW, LabWindows / CVI, Measurement Studio.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Практичний курс “Основи передачі ВЧ сигналів”, в програму якого входить вивчення наступних питань: теоретичні засади передачі ВЧ сигналів, моделювання процесів передачі ВЧ сигналів, лабораторні роботи зі створення практичних додатків, спеціальні технологічні проекти.

LabVIEW FPGA (Масив логічних вентилів, програмованих у в умовах експлуатації): Розробка додатків, навчальний курс. У програму курсу входить знайомство з LabVIEW FPGA, основи LabVIEW FPGA, принципи програмування в LabVIEW FPGA, організація вводу-виводу в LabVIEW FPGA, таймерні функції і особливості виконання циклів в LabVIEW FPGA, обмін даними між FPGA-пристроєм і керуючим додатком, синхронізація обміну даними між HOST VI і FPGA VI, оптимізація FPGA додатків за розміром і швидкістю виконання.

Основні принципи навчання в лабораторії наступні:

  • вивчення основ роботи в LabVIEW;
  • вивчення загальнотеоретичних питань відповідно до напрямів кафедри АЕД і моделювання в LabVIEW і Multisim;
  • вивчення прикладних питань за допомогою роботи з реальними пристроями і проведення вимірювального експерименту за допомогою LabVIEW.

Надане Лабораторії обладнання та програмне забезпечення дозволяє вивчати основні загальнотеоретичні питання побудови віртуальних приладів в середовищі LabVIEW, а також набувати практичних навичок роботи з пристроями багатоканального збору даних і обміну вимірювальної інформацією по інтерфейсу GPIB. У майбутньому кафедра АЕД НТУУ “КПІ” планує розширити технічну базу Лабораторії новими засобами виробництва компанії NI для підвищення якісних показників свого навчального процесу.


Заняття з інформаційних технологій та пов’язаних дисциплін проводяться у центрі комп’ютерних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського.


Заняття з дисципліни «Охорона праці» проходять у спеціалізованих лабораторіях КПІ ім. Ігоря Сікорського