Щоразу, коли ви перевіряєте якість води з-під крана, коли лікар вимірює ваш пульс, коли завод виготовляє деталь з допуском у мікрометр, коли сонячна панель передає електрику у мережу — за всім цим стоїть людина, яка спроєктувала, налаштувала й запрограмувала вимірювальну систему.
Ця людина — інженер з інформаційно-вимірювальних технологій.
Спеціальність G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» на кафедрі ІВТ КПІ ім. Ігоря Сікорського — одна з небагатьох в Україні, де майбутніх інженерів готують до роботи на перетині трьох світів: точних вимірювань, сучасного програмування та автоматизації. І саме зараз, коли Україна стоїть перед завданням відновлення промисловості, енергетики та інфраструктури, такі фахівці потрібні як ніколи.
Що таке інформаційно-вимірювальні технології — і чому без них нічого не працює
Уявіть сонячну електростанцію. Панелі вловлюють сонячне світло, перетворюють його на електрику і передають у мережу. Але хто стежить за тим, щоб кожна панель працювала з максимальною ефективністю? Хто фіксує деградацію елементів і попереджає про несправності до того, як вони стають критичними? Відповідь — інформаційно-вимірювальна система.
Або інший приклад, ближчий до повсякденного життя. Тераріум у Київському зоопарку. Екзотичні рептилії надзвичайно чутливі до температури, вологості та освітлення. Відхилення на кілька градусів може стати загрозою для їхнього здоров’я. Аспірант кафедри ІВТ Максим Василюк розробив і впровадив на “Острові звірів” інформаційно-вимірювальну систему контролю мікроклімату — і тепер система в реальному часі стежить за параметрами середовища та автоматично реагує на будь-які відхилення. Це не лише дисертація — це реальний проєкт, що вже працює.
Або ще один приклад. Повірка лічильників газу на промисловому підприємстві. Турбінний газовий лічильник-робочий еталон із витратою до 2500 м³/год, установка для калібрування лічильників електроенергії з похибкою 0,02% — усе це реальне обладнання лабораторій кафедри ІВТ, з яким студенти працюють уже з першого курсу.
Саме так виглядають інформаційно-вимірювальні технології на практиці: не абстрактна наука, а конкретні рішення для конкретних задач.
Що вимірюють і навіщо — масштаб галузі
Сучасний інженер з ІВТ — це фахівець, який може працювати в десятках галузей одночасно. Ось лише частина напрямів, які охоплюють наукові дослідження кафедри ІВТ КПІ:
Енергетика та відновлювані джерела. Студенти кафедри розробляють системи динамічного вимірювання вольт-амперних характеристик сонячних панелей, діагностують їхню деградацію, створюють системи живлення на основі фотоелектричних елементів та методи нечіткого оцінювання електричних параметрів сонячних установок. Окремий напрям — вдосконалення контролерів заряду акумуляторних батарей для підвищення їх ресурсу. Актуальність для відновлення України — максимальна.
Екологія та безпека довкілля. Системи контролю якості атмосферного повітря, вимірювання концентрації вуглекислого газу та оксидів азоту в приміщеннях і довкіллі, моніторинг задимленості міст, визначення нерозчинних домішок у воді, контроль мутності рідин, вимірювання товщини плівки олії на поверхні водних об’єктів — все це реальні дипломні та дисертаційні роботи студентів та аспірантів кафедри.
Частина з них реалізована із застосуванням сенсорів на основі поверхневого плазмонного резонансу — передової нанотехнології, яка дозволяє вимірювати концентрацію речовин з точністю до наночастинок.
Медицина та охорона здоров’я. Системи моніторингу стану здоров’я людини в реальному часі, контроль якості рентгенодіагностичного обладнання, вимірювання насиченості крові киснем, методи оцінки рівня стресу із застосуванням нечіткої логіки, попередня діагностика стану здоров’я на основі аналізу клітин крові — кафедра ІВТ готує інженерів, які розуміють не лише електроніку, а й потреби медичної галузі.
Оборона та безпека. Системи виявлення та локалізації феромагнітних об’єктів у ґрунті, тепловізійні прицільні системи із підсистемами лінійних вимірювань, системи вимірювання параметрів електричного поля морських об’єктів, військові еталони напруги для метрологічної атестації оборонної техніки — напрями, що набули особливої актуальності в умовах воєнного часу та майбутнього розмінування.
Харчова промисловість та агросектор. Системи контролю якості молока з інтеграцією штучного інтелекту, визначення концентрації нітратів у воді, агромоніторинг параметрів ґрунту в реальному часі, системи виявлення хвороб сільськогосподарських культур за допомогою ШІ та безпілотних літальних апаратів, контроль метану в біоенергетичному виробництві.
Промислова автоматизація та метрологія. Системи повірки лічильників води, теплової енергії та газу, автоматизована повірка лічильників класів точності до R160 з використанням ПЛК Siemens S7-1200, калібрування вимірювальних приладів з похибкою 0,02%, контроль якості виробничих процесів за допомогою статистичних методів і контрольних карт, безконтактне вимірювання температури до 3000°C із застосуванням пірометричних технологій.
Інтернет речей та розумні системи. Системи дистанційного технічного моніторингу, збір експериментальних даних на основі мікросервісної архітектури, системи управління вентиляцією інтелектуальних будівель, розумні тераріуми та теплиці з автоматичним підтриманням мікроклімату.
Чому відновлення України неможливе без фахівців з ІВТ
Після завершення війни Україна зіткнеться з масштабним завданням: відновити зруйновану промисловість, модернізувати енергетичну інфраструктуру, запустити нові виробництва. Усі ці процеси потребують автоматизації, точних вимірювань та інтелектуальних систем управління.
Країни, що пройшли через масштабне відновлення — Південна Корея після Корейської війни, Японія та Німеччина після Другої світової — зробили ставку на інженерну освіту та точну промисловість як фундамент економічного зростання. Метрологія та вимірювальні технології були ключовою частиною цього відновлення: без точних вимірювань неможливе якісне виробництво, без якісного виробництва неможливий конкурентний експорт.
Для України це означає конкретні задачі в кожній з галузей.
Сонячні та вітрові електростанції, що активно будуватимуться в рамках відновлення, потребують систем моніторингу та діагностики — щоб знати, яка панель деградує, який інвертор працює неефективно, де втрачається енергія.
Відновлені заводи потребують автоматизованих виробничих ліній та систем контролю якості продукції — щоб кожна деталь відповідала стандартам, а брак виявлявся ще на лінії, а не у замовника.
Відбудована водопровідна та каналізаційна інфраструктура потребує систем моніторингу якості води в реальному часі — щоб кожен мешканець міг бути впевнений у безпеці питної води.
Аграрний сектор, один із найважливіших для економіки України, потребує систем точного землеробства та автоматизованого моніторингу стану ґрунтів та рослин.
Гуманітарне розмінування — трагічна реальність повоєнної України — потребує систем виявлення феромагнітних об’єктів та підземних аномалій, над якими вже працюють дослідники кафедри.
Усе це — безпосередня сфера застосування інформаційно-вимірювальних технологій. І саме тому спеціальність G6 сьогодні є однією з найперспективніших в Україні.
Наукова школа кафедри ІВТ — від класиків метрології до сучасних досліджень
Інформаційно-вимірювальні технології стоять на плечах великих учених.
Лорд Кельвін (Вільям Томсон), британський фізик XIX століття, сформулював принцип, що досі є основою метрології: якщо явище не можна виміряти — воно залишається поза межами науки. Саме він заклав математичні основи теорії точних вимірювань.
Джеймс Максвелл розробив теорію електромагнітного поля, без якої були б неможливі сучасні безконтактні вимірювання, датчики та бездротові системи передачі даних.
У XX столітті Норберт Вінер, засновник кібернетики, показав, що вимірювання та зворотний зв’язок є фундаментом будь-якої системи управління — від живого організму до промислового підприємства.
В Україні традиції точної вимірювальної науки розвивали такі установи, як Національний науковий центр “Інститут метрології” в Харкові та Державне підприємство “Укрметртестстандарт” у Києві. Кафедра ІВТ КПІ є частиною цієї наукової спільноти — і готує фахівців, які продовжуватимуть цю традицію.
На рівні сучасних світових стандартів орієнтиром слугують Національний інститут стандартів і технологій США (NIST) та Міжнародне бюро мір і ваг (BIPM) у Парижі — організації, що встановлюють еталони для всього людства. Кафедра ІВТ КПІ готує фахівців, які здатні працювати з обладнанням і методологією на рівні цих стандартів.
Дослідження кафедри ІВТ, які працюють вже сьогодні
Наукова діяльність кафедри — це не лише публікації. Це реальні розробки, що впроваджуються в практику.
Доктор філософії кафедри Артем Довгаль під керівництвом професора Юліана Туза розробив і вдосконалив високовольтні широкосмугові каскадні вимірювальні підсилювачі, що увійшли до складу військового еталону напруги ВВЕТУ 08-07-01-09 за замовленням Міністерства оборони України. Прилад відтворює одиницю змінної напруги до 1000В у діапазоні частот до 30 МГц і забезпечує метрологічну атестацію засобів вимірювальної техніки для потреб оборони. Розроблені блоки підсилювачів 1000В-100 кГц та 30В-30 МГц вже впроваджені в систему еталону в рамках модернізації за наказом Міністерства оборони. Це не просто наукова робота — це прямий внесок у обороноздатність України.
Дослідниця кафедри Ганна Дорожинська під керівництвом члена-кореспондента НАН України Володимира Маслова розробила методи підвищення метрологічних характеристик сенсорів на основі явища поверхневого плазмонного резонансу. Ця технологія дозволяє визначати концентрацію речовин у рідинах і газах з точністю до наночастинок і знаходить застосування в екологічному моніторингу, медичній діагностиці та харчовій промисловості.
Науковець кафедри Олег Козир під керівництвом професора Юліана Туза дослідив методи підвищення точності вимірювання температури коротких теплових імпульсів — критично важливий результат для металургії, матеріалознавства та промислових технологічних процесів.
Дослідник Роман Семенюк під керівництвом доцента Ніни Яремчук розробив методи опрацювання вимірювальної та експертної інформації із застосуванням шкал класифікації — підхід, що знаходить застосування у системах контролю якості та прийняття рішень в умовах невизначеності.
Аспірант Максим Басалюк досліджує системи контролю мікроклімату для тераріумів і вже впровадив розробку в Київському зоопарку. Паралельно цей напрям розвивають магістранти кафедри — зокрема, розроблено систему контролю мікроклімату для тварин, чутливих до терморегуляції, з математичною моделлю розподілу температури в об’ємі приміщення та обґрунтованим розміщенням датчиків. Результати апробовані на XXI Всеукраїнській науково-практичній конференції.
Що вивчають на кафедрі ІВТ — і як це пов’язано з реальними задачами
Навчальна програма кафедри ІВТ КПІ побудована так, щоб кожна дисципліна мала практичне застосування. Студенти не просто слухають лекції — вони розробляють, збирають і тестують реальні прилади та системи.
Програмування (Python, C/C++, C#, Java) — студенти пишуть реальний код для мікроконтролерів, систем збору даних та обробки сигналів. Не абстрактні алгоритми, а конкретне програмне забезпечення для конкретних приладів.
Схемотехніка та електроніка — проєктування друкованих плат на верстаті з ЧПК, робота з мікроконтролерами STM32, Arduino, Raspberry Pi та промисловими контролерами Siemens S7-1200. Моделювання схем у середовищі Proteus — від симуляції до реального імпульсного сигналу на виході готового пристрою.
Метрологія та теорія вимірювань — розуміння похибок, невизначеності вимірювань, методів калібрування відповідно до стандартів OIML та ISO/IEC 17025. Ті знання, що відрізняють кваліфікованого інженера від самоучки.
Автоматизація та IoT — інтеграція датчиків у промислові мережі, протоколи Modbus та OPC, SCADA-системи, промисловий інтернет речей. Саме це дозволяє керувати цілими виробничими лініями в режимі реального часу.
Штучний інтелект та обробка даних — нейронні мережі Keras і TensorFlow, комп’ютерний зір із використанням YOLO, алгоритми машинного навчання для аналізу вимірювальних сигналів та виявлення аномалій.
3D-моделювання та прототипування — SolidWorks, Autodesk Inventor, 3D-друк корпусів власноруч розроблених приладів. Студенти проходять повний цикл: від ідеї до готового фізичного пристрою.
Сім спеціалізованих лабораторій забезпечують щоденний доступ до реального обладнання: промислових еталонів, пірометричних систем, фотовольтаїчних стендів, обладнання для екологічного моніторингу, верстатів з ЧПК та 3D-принтерів. Студенти кафедри також мають доступ до Mechanical Design & Robotics Lab, відкритої у 2025 році спільно з компанією Ajax Systems, — 20 робочих місць, токарні та фрезерні верстати, роботизовані системи.
Від студентської лави до реального проєкту — кар’єрні перспективи
Ринок праці для випускників кафедри ІВТ охоплює кілька великих секторів, і в кожному з них є стійкий попит.
IT-компанії — GlobalLogic, EPAM, MacPaw та інші — активно шукають Embedded Developer та Firmware Engineer: фахівців, що розуміють як програмування, так і апаратне забезпечення. Саме таких готує кафедра ІВТ, і саме тому такі випускники цінуються вище, ніж “чисті” програмісти без інженерної бази.
Промислові підприємства потребують інженерів з автоматизації, здатних налаштувати виробничу лінію, впровадити систему контролю якості та забезпечити її метрологічне підтвердження.
Енергетична галузь — сонячні та вітрові електростанції, що активно будуватимуться в Україні у рамках відновлення, потребують інженерів з діагностики, моніторингу та управління.
Медична індустрія — розробка діагностичного обладнання є одним з найбільш захищених та перспективних напрямів, де інженер з ІВТ є ключовою фігурою.
Оборонна галузь та органи стандартизації — метрологічні центри, лабораторії повірки, органи з акредитації потребують фахівців із глибоким розумінням теорії вимірювань.
Власний бізнес та hardware-стартапи — кафедра готує фахівців, здатних пройти повний шлях від ідеї до готового продукту, що є основою для власної справи у сфері розумних пристроїв та IoT.
Вступ 2026 — ваш шанс стати частиною технологічного майбутнього України
Кафедра ІВТ КПІ ім. Ігоря Сікорського оголошує набір на спеціальність G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» за трьома рівнями підготовки.
На бакалавраті пропонуються дві освітні програми: «Інформаційні вимірювальні технології» та «Інформаційні вимірювальні технології для гнучких роботизованих систем» — для тих, хто хоче поглибитись у робототехніку та автоматизацію. Термін навчання — 3 роки 10 місяців.
Магістратура готує фахівців за освітньою програмою «Інформаційні вимірювальні технології» з поглибленою спеціалізацією в IoT, штучному інтелекті, автоматизації та метрології. Для вступу необхідно скласти ЄВІ та фаховий іспит безпосередньо в університеті.
Аспірантура готує докторів філософії за спеціальністю G6 на освітню програму «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» — для тих, хто хоче займатися наукою та розробляти технології, що визначатимуть майбутнє галузі.
Прохідний бал на бюджет бакалаврату стартує від 130 балів — значно нижче, ніж на класичних IT-спеціальностях. Спеціальність має особливу державну підтримку, а галузевий коефіцієнт 1,02 автоматично підвищує конкурсний бал кожного вступника. Для тих, хто вступає на контракт з двома результатами НМТ від 140 балів, передбачено державний грант на компенсацію вартості навчання.
Оцініть свої шанси на вступ: ivt.kpi.ua/contest-value
Детальніше про освітні програми: ivt.kpi.ua/eduprogs
Вступ на бакалаврат: ivt.kpi.ua/vstup-zno
Вступ до магістратури: ivt.kpi.ua/vstup-mag
Вступ до аспірантури: ivt.kpi.ua/vstup-asp